МЕФАРМІЛ табл. в/о 1000 мг №30 **

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕФАРМІЛ®

(MEFARMIL)

Склад:

діюча речовина: metformin hydrochloride;

1 таблетка містить метформіну гідрохлориду в перерахуванні на 100% речовину 500 мг, 850 мг або 1000 мг;

допоміжні речовини:

таблетки по 500 мг або 850 мг: натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, cклад плівкової оболонки – гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, тальк, титану діоксид (Е171), пропіленгліколь;

таблетки по 1000 мг: повідон, магнію стеарат; cклад плівкової оболонки – гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, поліетиленгліколь 400.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболнкою.

Фармакотерапевтична група. Антидіабетичні препарати. Гіпоглікемічні засоби, за винятком інсулінів. Бігуанідини. Метформін. Код АТХ А10В А02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Цукровий діабет ІІ типу (інсуліннезалежний) при неефективності дієтотерапії, особливо у хворих, які страждають на ожиріння:

- як монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;

- як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років.

Зниження ризику ускладнень діабету у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу та надлишковою масою тіла, які застосовували метформін як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до метформіну або до інших компонентів препарату;

- діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;

- ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну

- гострі стани, що протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок: зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок;

- гострі та хронічні захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії: серцева або дихальна недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, шок;

- печінкова недостатність, гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм.

Спосіб застосування та дози.

Монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.

Дорослі. Зазвичай початкова доза метформіну становить 500 мг або 850 мг 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

Через 10-15 днів проведеного лікування дозу слід відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг на добу за 3 прийоми.

При лікуванні високими дозами застосовують МефармілÒ у дозуванні по 1000 мг.

У разі переходу на лікування препаратом МефармілÒ слід припинити прийом протидіабетичного засобу, який застосовували раніше.

Комбінована терапія сумісно з інсуліном.

Для досягнення кращого контролю рівня глюкози в крові МефармілÒ та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг препарату МефармілÒ 2-3 рази на добу, тоді як дозу інсуліну підбирають відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози у крові.

Монотерапія або комбінована терапія сумісно з інсуліном.

Діти. Препарат МефармілÒ застосовують дітям віком від 10 років. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг препарату МефармілÒ 1 раз на добу під час або після прийому їжі. Через 10-15 днів проведеного лікування дозу слід відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг на добу за 2-3 прийоми.

У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу препарату МефармілÒ слід підбирати на основі оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і > 1/1000 і > 1/10000 і

З боку нервової системи: часто – порушення смаку.

З боку травного тракту: дуже часто –нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту, металевий присмак у роті, метеоризм. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травного тракту рекомендується повільне збільшення дозування та застосування препарату 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

З боку системи крові: поодинокі випадки – мегалобластна анемія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко –шкірні висипання, еритема, свербіж, кропив’янка.

З боку обміну речовин: дуже рідко – лактоацидоз. При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рівня в сироватці крові. Спостерігається при призначенні метформіну пацієнтам із мегалобластною анемією.

З боку гепатобіліарної системи: поодинокі випадки – порушення показників функції печінки або гепатити, які повністю зникають після відміни препарату МефармілÒ.

Передозування.

При застосуванні метформіну у дозі 85 г розвитку гіпоглікемії не спостерігається. Однак у цьому випадку можливий розвиток лактоацидозу. У разі розвитку лактоацидозу лікування препаратом МефармілÒ слід припинити, хворого терміново госпіталізувати і, визначивши концентрацію лактату, уточнити діагноз. Найефективнішим заходом із виведення з організму лактату і метформіну є гемодіаліз. Також проводять симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пацієнтка повинна повідомити лікаря про планування вагітності, а також про настання вагітності при застосуванні препарату МефармілÒ. У такому випадку слід відмінити терапію препаратом і призначити інсулінотерапію.

Дані щодо проникнення метформіну у грудне молоко відсутні, тому препарат протипоказано застосовувати під час годування груддю. При необхідності застосування препарату МефармілÒ у період лактації, годування груддю слід припинити.

Фертильність. Метформін не впливав на фертильність самців і самиць при застосуванні у дозі 600 мг/кг/на добу, що майже в три рази перевищувала максимальну добову дозу, яка рекомендується для застосування у людини та розраховується виходячи із площі поверхні тіла.

Діти.

Препарат МефармілÒ застосовують для лікування дітей віком від 10 років.

Особливості застосування.

Лактоацидозє рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що може виникнути як результат кумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактоацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом та печінковою недостатністю тяжкого ступеня. Фактори ризику виникнення лактоацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, зловживання алкоголем, печінкова недостатність або будь-який стан, пов’язаний з гіпоксією.

Лактоацидоз характеризується м’язовими судомами, ацидозною задишкою, болем у животі та гіпотермією, в подальшому можливий розвиток коми. При підозрі на лактоацидоз слід припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.

Порушення функцій нирок. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування препаратом МефармілÒ необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові:

– пацієнтам з нормальною функцією нирок – не менше 1 разу на рік;

– пацієнтам з порушеною функцією нирок та пацієнтам літнього віку – не менше 2-4 разів на рік.

Cлід проявляти обережність у тих випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними засобами.

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. Внутрішньовенне застосування рентгеноконтрастних засобів може спричинити ниркову недостатність, як наслідок призвести до кумуляції метформіну і до розвитку лактоацидозу. Тому, залежно від функції нирок, застосування метформіну необхідно припинити за 48 годин до або під час проведення досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після дослідження та оцінки функції нирок.

Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування препарату МефармілÒ за 48 годин до планового хірургічного втручання, що проводиться під загальною, спінальною або перидуральною анестезією, і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після проведення операції та оцінки функції нирок.

Діти. Є дані, що в ході досліджень не виявлено дії метформіну на ріст і статеве дозрівання у дітей. Однак немає даних щодо дії метформіну на ріст і статеве дозрівання при його тривалому застосуванні, тому слід з особливою обережністю застосовувати препарат дітям у період статевого дозрівання, особливо віком від 10 до 12 років.

Пацієнтам необхідно дотримуватися дієти та контролювати лабораторні показники. При сумісному застосуванні препарату МефармілÒ з інсуліном або похідними сульфонілсечовини можливе посилення гіпоглікемічної дії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. МефармілÒ не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з іншими механізмами, оскільки монотерапія препаратом не спричиняє гіпоглікемію.

Однак слід з обережністю застосовувати МефармілÒ у комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід та ін.) через ризик розвитку гіпоглікемії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінації, які не рекомендовано застосовувати.

Прийом алкоголю підвищує ризик розвитку лактоацидозу при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у випадках голодування або дотримання низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостатності. При лікуванні препаратом МефармілÒ слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять спирт.

Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини можуть спричинити розвиток лактоацидозу у хворих на цукровий діабет на тлі функціональної ниркової недостатності. Застосування препарату МефармілÒ слід припинити до проведення радіологічних досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження з використанням рентгеноконтрастних речовин.

Не рекомендований одночасний прийом даназолу для уникнення гіперглікемічної дії останнього. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози препарату МефармілÒ під контролем рівня глікемії.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

Глюкокортикостероїди системної та місцевої дії, бета2-симпатоміметики, діуретичні засоби чинять гіперглікемічну дію. Слід постійно контролювати рівень глюкози у крові, особливо на початку лікування. Під час і після припинення такої сумісної терапії необхідно коригувати дозування препарату МефармілÒ при контролі рівня глікемії.

При сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ можливе посилення гіпоглікемічної дії.

Хлорпромазин при прийомі у великих дозах (100 мг на добу) збільшує глікемію, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і після припинення прийому останніх потрібна корекція дози препарату МефармілÒ під контролем рівня глікемії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.Метформін зменшує гіперглікемію, не призводячи до розвитку гіпоглікемії. На відміну від сульфонілсечовини не стимулює секрецію інсуліну і не спричиняє гіпоглікемічного ефекту у здорових добровольців. Знижує у плазмі крові як вихідний рівень глюкози, так і рівень глюкози після прийому їжі.

Метформін діє трьома шляхами:

- призводить до зниження вироблення глюкози в печінці внаслідок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;

- поліпшує захоплення та утилізацію периферичної глюкози у м'язах за рахунок збільшення чутливості до інсуліну;

- затримує всмоктування глюкози в кишечнику.

Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу.

Збільшує транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози (GLUT).

Незалежно від своєї дії на глікемію метформін виявляє позитивний ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.

Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами. Гальмує глюконеогенез у печінці. Затримує всмоктування вуглеводів у кишечнику.

Фармакокінетика.Всмоктування. Після перорального прийому метформін майже повністю абсорбується з травного тракту, 20-30% виводиться з фекаліями. Час досягнення максимальної концентрації (Тmax) становить 2,5 години. Абсолютна біодоступність становить близько 50-60%.При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і сповільнюється.

Розподіл.Зв'язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація в крові нижча, ніж максимальна концентрація у плазмі крові, і досягається приблизно через той самий час. Еритроцити, ймовірніше за все, представляють другу камеру розподілу. Середній об'єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-276 л.

Метаболізм.Метформін виводиться у незміненому вигляді із сечею. Метаболітів у людини не виявлено.

Виведення.Нирковий кліренс метформіну становить > 400 мл/хв, це вказує на те, що він виводиться за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому дози період напіввиведення становить близько 6,5 години. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується пропорційно кліренсу креатиніну, тому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення рівня метформіну в плазмі крові.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 500 мг та 850 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, круглої форми білого або майже білого кольору, з двоопуклою поверхнею, зі скошеними краями;

таблетки по 1000 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, капсулоподібної форми, з двоопуклою поверхнею, з рискою з обох боків.

Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати пізніше дати, вказаної на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження.Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.